Вихід на ринок і координація проєктів у Польщі та Україні.
Допомагаємо технологічним компаніям та інвесторам знаходити відповідних партнерів, оцінювати можливості й організовувати роботу на місцях. Також забезпечуємо взаємодію з інституціями ЄС і комунікацію проєктів, залучаючи юридичних фахівців за потреби.
Знаходимо й оцінюємо потенційних клієнтів, користувачів, виробників OEM і комерційних партнерів. Проводимо цільові дослідження ринку, пошук партнерів і комплексну перевірку, а в узгодженому обсязі також організовуємо знайомства та супроводжуємо подальші переговори.
Цільові дослідження ринку й перевірка попиту
Пошук партнерів і налагодження контактів
Комплексна перевірка стартапів, партнерів та інвестицій
Планування виходу на ринок і супровід подальших дій
Організовуємо візити, демонстрації та польову роботу в Україні. Координуємо місцевих партнерів, логістику й отримання відгуків користувачів, від окремих завдань до регулярної співпраці.
Візити й демонстрації продуктів
Польова перевірка з відповідними партнерами
Регулярні польові завдання та координація логістики
Комунікації, взаємодія з органами влади та репутація
Готуємо запуск продуктів, підтримуємо взаємодію з державними установами та реагуємо на репутаційні загрози. Виконуємо комунікаційні завдання й забезпечуємо взаємодію з органами влади у Польщі, Брюсселі та Україні.
Запуск продуктів і зв’язки з медіа
Взаємодія з органами влади та установами
Кризове реагування й підтримка репутації
Суспільні кампанії та комунікація для залучення коштів
22 рокиДосвіду в інституціях, медіа та роботі під високим тиском
Понад 100 телевізійних виступів та експертних коментарів
37 авторських публікацій у пресі та одна книга, доступна в усьому світі
Три європейські нагороди за кампанії у сфері public affairs
€10 млн+Передано Україні у вигляді оборонної, подвійного призначення та гуманітарної підтримки від початку повномасштабного вторгнення
Оборонна, подвійного призначення, медична та гуманітарна підтримка, доставлена в Україну надані членами нашої команди
Безпосередня співпраця з понад 20 підрозділами Збройних Сил України
Місії на фронті та співпраця з українськими органами влади й установами
14+ роківКомандного досвіду в регуляторних питаннях, комплаєнсі та спорах
Регуляторні спори, розслідування та комплаєнс у жорстко регульованих галузях
Міжнародний арбітраж і комерційні спори високої складності
Відзнака Up and Coming у рейтингах Chambers Europe та Global 2026
7Українських відзнак, отриманих членами команди за підтримку України під час війни
3 ордени «Єдність та воля» від Верховної Ради України за місії з підтримки оборони на передовій у Бахмуті, Авдіївці та Покровську
2 відзнаки Білого Хреста «Честь і слава» за гуманітарні місії до затопленого Херсона
2 ордени «Сила милосердя» за заслуги перед охороною здоров’я України
Мережа перевірених контактів від Варшави й Брюсселя до команд, що працюють на місцях
Прямий доступ у Польщі, інституціях ЄС та Україні
Контакти у бізнесі, медіа, політиці, Силах оборони та органах влади
Локальна юридична, сертифікаційна, безпекова й технічна експертиза
Фахівці, підібрані під кожен проєкт
Для кожного завдання ми залучаємо потрібних фахівців із державних інституцій, права, оборони, технологій та України.*
* З міркувань безпеки, з огляду на чутливий характер їхньої роботи, особи деяких наших співробітників залишаються конфіденційними. Ми розкриваємо їх клієнтам лише за угодою про нерозголошення (NDA).
Засновник і головний стратегічний радник
Мартін Мицельський
22 роки досвіду в інституціях ЄС, державному управлінні, журналістиці, міжнародних неурядових організаціях, кризових комунікаціях, взаємодії з органами влади та польовій роботі в Україні. Чотири державні нагороди України за керівництво прифронтовими місіями, три європейські нагороди у сфері громадських справ та проведення кампаній, два мотоцикли, одна українська дружина.
Адміністративні процедури та сертифікація в Україні
Роман Михайловський
Український адвокат і член Асоціації правників України з 2012 року. Має досвід у корпоративному праві та взаємодії з органами державної влади, зокрема в реєстрації компаній, адміністративних процедурах, отриманні дозволів і сертифікації для міжнародних клієнтів.
Операційна діяльність в Україні та інституційна взаємодія
Наталія Мельниченко
Координаторка українських проєктів із глибоким досвідом організації гуманітарних місій у прифронтових районах, фандрейзингу та співпраці з військовими підрозділами й місцевою владою. Двічі нагороджена Верховною Радою України.
Безпека, військова експертиза та польові операції
Майор запасу Роберт Тереля
Колишній офіцер Бюро охорони уряду, фахівець із профільною та післядипломною підготовкою у сфері вибухових технологій і піротехніки. Відповідає за безпеку та логістику місій поблизу українського фронту, а також навчає українських військових. Посилює команду досвідом старшого офіцера військових і правоохоронних структур.
Польова розвідка, культурна медіація та логістика місій в Україні
Олександр Стець
Колишній співробітник правоохоронних органів, перекладач і культурний медіатор, який спеціалізується на польсько-українських відносинах і регіональних відмінностях в Україні. Має значний професійний досвід збору та перевірки інформації через людські джерела, розбудови довірених місцевих мереж і організації логістики гуманітарних місій. Випускник Гельсінської школи прав людини, багаторічний співробітник La Strada та колишній голова Спілки українців політв'язнів і репресованих у Польщі упродовж двох каденцій.
Цифрова аналітика та маркетинг
Карлос Чавес
Карлос допомагає організаціям перетворювати онлайн-дискусії, поведінку аудиторії та нові інформаційні тренди на практичні маркетингові й комунікаційні стратегії. Має понад 15 років досвіду у сфері політики ЄС і цифрового маркетингу. Спеціалізується на аналізі даних із соціальних мереж, дослідженні інфлюенсерів, платному просуванні та оцінюванні ефективності кампаній. Також викладає в Університеті Небріхи в Мадриді.
КОМУНІКАЦІЯ З КЛІЄНТАМИ ТА АДМІНІСТРАТИВНА ПІДТРИМКА
Сірко
Сірко - наша привітна віртуальна шиншила, що допомагає з адміністративними процесами й першою відповідає на звернення до нас. Ми виростили Сірка у себе, навчили поважати конфіденційність наших Клієнтів і завжди простягати лапку допомоги.
Аналітика даних та вимірювання ефективності маркетингу
Пйотр Серадзкі
Аналітик даних, який спеціалізується на маркетинговій атрибуції, вебаналітиці та моделюванні даних. Має досвід підготовки аналітики для банківського сектору, електронної комерції та міжнародних клієнтів, зокрема великих європейських банків. Вільно володіє Python, SQL, BigQuery та інструментами цифрової аналітики. Освіта в галузі комп’ютерних наук зі спеціалізацією зі штучного інтелекту дає йому змогу створювати процеси обробки даних, аналітичні панелі та моделі для ухвалення обґрунтованих рішень. Також впроваджує рішення для відстеження активності користувачів і керування згодами з урахуванням захисту приватності та вимог GDPR. Працює польською, англійською, українською та російською мовами. Багато років долучається як волонтер до ініціатив, пов’язаних з Україною та Молдовою.
Торгівля між ЄС та Україною і відбудова
Олександра
Представниця міністерства закордонних справ держави-члена ЄС, відповідальна за торговельні відносини з Україною та програму Rebuild Ukraine; раніше працювала в Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Має досвід у пошуку B2B-партнерів, торговельних місіях, програмах ЄС, цифровій трансформації та міжнародній співпраці.
Регуляторні питання, комплаєнс та оборонний сектор
Kamil
Корпоративний юрист і арбітр із понад 14-річним досвідом у регуляторних спорах, розслідуваннях, комплаєнсі та жорстко регульованих галузях. Співкерує практикою оборони й технологій подвійного призначення та очолює напрям комплаєнсу й регуляторних спорів у провідній консалтинговій компанії.
ШІ, програмне забезпечення та авіоніка
Томаш
Інженер інтелектуального виробництва у провідного світового виробника напівпровідників. Має досвід в аналізі даних, ШІ, хмарних системах, кібербезпеці, розробці програмного забезпечення, телекомунікаціях та авіоніці. Перевіряє, чи можна продукт реально виготовити, інтегрувати й упровадити.
У 2024 році ми отримали завдання допомогти першому польському виробнику біонічних протезів кисті вийти на надзвичайно конкурентний і вже насичений український ринок.
Як завжди, ми взялися за проєкт не лише через його комерційний потенціал. Ми відразу зрозуміли, яку цінність флагманський продукт Aether - біонічна рука Zeus - може дати Україні на третьому році повномасштабної війни.
До того моменту ми вже організували кампанії на мільйони євро, доставляючи оборонне й подвійного призначення обладнання військовим та гуманітарну допомогу прифронтовим громадам. Тепер могли підтримати ще одну групу героїв, про яку часто згадують, але значно рідше забезпечують системною допомогою: українських ветеранів.
Від самого початку ми визначили успіх ширше, ніж продаж кількох протезів. Стійкий вихід на ринок вимагав регуляторного допуску, робочого механізму відшкодування, надійних клінічних партнерів, місцевої операційної спроможності та доказів реальної користі для українських користувачів.
Короткий сплеск продажів без цих основ був би дорогою демонстрацією, а не життєздатним бізнесом.
Зрозуміти продукт і ринок
Почали ми з дослідження. Довгого й дуже детального.
З одного боку, треба було зрозуміти сам продукт: що на практиці дає біонічна кисть, чим вона відрізняється від пасивних, механічних чи однофункціональних протезів, чи має Zeus відчутну перевагу над рішеннями, вже доступними в Україні.
З іншого боку, нам була потрібна інформація, якої не знайти в Google. Реальні потреби ветеранів, правила сертифікації та відшкодування, ставлення лікарень і протезних центрів до нового гравця, а також інтереси тих, хто роками працював у сформованій системі.
Тому результатом став не черговий огляд ринку. Ми нанесли на карту всю екосистему рішень: міністерства, органи відшкодування, державні й приватні центри, реабілітаційні лікарні, протезистів, ветеранські організації, благодійні фонди, міжнародних донорів, місцеву владу та потенційних комерційних партнерів.
Ми простежили повний шлях від клінічного відбору й примірки до відшкодування та оплати. Попит мало що означає, якщо незрозуміло, хто зрештою платить, за якою процедурою і коли.
Zeus ми порівнювали не лише за ціною та функціональністю. Дивилися на строки постачання, вимоги до примірки, навчання, сервіс, запасні частини, гарантію й повну вартість володіння.
Аналіз продукту та ринку
Ключовим було усвідомлення того, скільки ми ще не знаємо. Це дозволило створити план перших місяців і зібрати команду з потрібними компетенціями: українські інституційні зв'язки, місцеве право й сертифікація, безпека польових місій, переклад, комунікації та адміністративна підтримка.
Наша команда в центрі Superhumans у Львові
Нова мережа в незнайомому секторі
На той момент наша присутність в Україні вже була сильною. За два попередні роки ми передали військовим і цивільним допомогу приблизно на 10 мільйонів євро та працювали з владою в багатьох містах і областях. Але сфера протезування була для нас новою.
Коли можливості онлайн-дослідження вичерпалися, ми звернулися до людей, до яких мали прямий доступ: українських військових, місцевих політиків і біженців у Польщі, яких на той час підтримали вже понад 35 тисяч.
Через них ми вийшли на ветеранів - їхніх поранених побратимів, чоловіків, батьків і синів. Декілька військових, яким ми роком раніше передавали спорядження, тепер самі проходили лікування в західній Україні або Польщі.
Український ветеран тестує руку Zeus у Полтаві
Коли ми зрозуміли ринок, який збиралися трохи порушити, стало видно й усі ризики: складні процедури, потенційно непридатні механізми закупівель, бюрократія, опір усталених гравців і можлива недовіра до неукраїнського бренду.
Кожен ризик ми перевіряли окремо. Рішення не могли спиратися лише на офіційні правила, самопрезентації партнерів чи поради пошуковика. Нашим принципом стали три C: consult, confirm and communicate - консультуйся, підтверджуй і комунікуй.
Ми звіряли припущення з юристами, фахівцями з доступу до ринку, протезистами, бойовими медиками й майбутніми користувачами. Комунікаційну стратегію адаптували до української аудиторії, воєнної чутливості та можливих атак конкурентів, а не просто перекладали польські матеріали.
Паралельно проводили комплексну перевірку партнерів і вели живий реєстр регуляторних, операційних, фінансових, репутаційних та безпекових ризиків. В умовах війни перспективне знайомство ще не означає надійного партнера.
Не менш важливо було не перетворювати поранених ветеранів на рекламний реквізит. Будь-яка робота з амбасадорами мала поважати медичні показання, усвідомлену згоду, приватність і гідність людини.
Презентація Zeus для українських та польських медіа
Коли план зустрівся з воєнною реальністю
Спочатку ми думали, що найскладнішою буде підготовка. Помилялися.
Жодне дослідження не перетворить вихід у висококонкурентний сектор країни, що воює, на акуратне виконання діаграми Ганта. Навіть вихід на правильних людей - від керівників лікарень до місцевої влади - виявився окремою операцією.
В Україні під час війни не можна просто написати на загальну адресу установи й чекати швидкої відповіді. Люди працюють під сиренами, втрачають близьких, змінюють локації та щодня вирішують важливіші за наш проєкт проблеми. Це не брак професіоналізму, а реальність надзвичайного навантаження.
Те, що українці за таких умов залишаються дієздатними й досягають результатів, свідчить про їхню неймовірну стійкість. Про це треба пам'ятати щоразу, коли просиш когось витратити час на розмову, яка може виявитися марною.
Час працювати на місці
Після юридичної й адміністративної підготовки ми визначили лікарні, клініки та реабілітаційні центри й спланували першу польову місію.
Через безпекові вимоги та NDA ми не можемо розкрити деталей. Загальна ідея була простою: надати кілька сучасних протезів обраним ветеранам, провести примірки в перевірених центрах і на реальних кейсах показати різницю між технологіями.
Центри, які виконували примірки, мали стати першими партнерами, а згодом клієнтами й воротами до ширшого ринку.
Український ветеран тестує руку Zeus
На практиці перша місія пройшла напрочуд добре. Ми безпечно провели тиждень у країні, що воює, включно з ніччю в затемненому Харкові, організували зустрічі на високому рівні, отримали листи про наміри та домовилися про наступні кроки.
Нас приймали надзвичайно тепло. Але справжнє питання полягало не в доступі, а в конверсії цього ентузіазму в робочу модель ринку.
Між доступом і продажем
Подальша реалізація виявилася значно складнішою. Частина процедур, які чудово виглядали на папері й нібито працювали для інших компаній, у нашому випадку була повністю нефункціональною. В інших місцях виникали делікатні конфлікти інтересів.
Отримуємо орден Сила милосердя
Ми повернулися до Польщі з досвідом, якого неможливо здобути через аналіз джерел. Але не повернулися із замовленням чи повністю фінансово життєздатним планом продажів.
Через обставини, захищені комерційною таємницею, первинна стратегія мала змінитися. Перша місія не була змарнована: вона стала найціннішим етапом валідації. Ми перевірили припущення в операційній реальності, знайшли місця, де модель виходу на ринок ламалася, і зібрали докази для кращого рішення.
Зустріч із Послом Польщі в Україні
Зміна плану
Після кількох місяців додаткового додаткового дослідження й другого проходу по плану розвитку бізнесу - тобто дуже потрібного перевірки припущень на практиці - ми разом із партнером змінили курс.
Замість стратегії, залежної від однієї інституційної домовленості, почали будувати екосистему: референсні примірки через надійні центри, клінічні докази, локальний сервіс, партнерства з ветеранськими та благодійними організаціями, співпрацю з владою й кілька незалежних шляхів фінансування.
Центр Unbroken у Львові
Кожен елемент зменшував ризик наступного. Успішні примірки створювали клінічні докази й довіру пацієнтів. Вони посилювали розмови з лікарнями та органами відшкодування. Інституційна підтримка полегшувала масштабування, а локальна спроможність знижувала ризик для партнерів.
Нове рішення було географічно вужчим, комерційно сфокусованішим і заснованим на значно реалістичніших припущеннях. Друга польова місія дала все, чого ми прагнули, і навіть більше.
Було б нечесно приписувати результат лише MSSG. Aether мав сильний продукт і віддану команду, українські протезисти й лікарі забезпечили клінічну роботу, ветерани довірили нам свої історії, а партнери відкрили потрібні двері. Нашою роллю було поєднати ці елементи, поставити незручні питання, прибрати перешкоди й допомогти перетворити інновацію на робочий шлях до ринку.
Результат у цифрах
У 2024 році:
30 000 - найнижча оцінка кількості ампутацій верхніх кінцівок в Україні.
120 - приблизна кількість біонічних кистей, які щороку встановлювали в Україні; цим займалися лише дві приватні клініки.
80 рук Zeus на той момент установили коштом приватних спонсорів через один центр, що фінансувався західними донорами.
0 біонічних протезів відшкодовувала держава або допускала до відшкодування.
Наприкінці 2025 року:
170 рук Zeus установили через неприбуткові протезні центри.
30 рук Zeus установили в державній лікарні «Галичина» у Львові з повним відшкодуванням за постановою № 321; на 2026 рік запланували щонайменше 100 установлень.
Понад 10 комерційних протезних клінік підписали угоди про співпрацю та встановили протези 60 пацієнтам із повним відшкодуванням.
Aether зареєструвала в Україні одне ТОВ і за нашої підтримки набрала місцеву команду.
Станом на 2026 рік Aether Biomedical є одним із двох провідних виробників сучасних протезів кисті, що працюють в Україні, і має чіткий шлях до першого місця.
Чого ми навчилися
Головний висновок простий: виходом на ринок України під час війни неможливо керувати дистанційно як звичайним експортним проєктом.
Потрібні місцева розвідка ринку, інституційний доступ, повторна валідація на місці та готовність відмовитися від чудового плану, коли реальність доводить, що він не працює.
Наша первинна стратегія не пережила зустрічі з ринком. І не мусила.
Мета пережила її - а адаптована стратегія дала результат.
Дорогою завжди варто передати потрібне подвійного призначення обладнання польському захиснику у складі ЗСУ
Від перспективної технології до реальної стратегії польової валідації
Польова валідація технології, місце не розголошується
Виклик
До нас звернулися дві європейські компанії оборонно-технологічного сектору з дуже різними продуктами. Одна розробляла програмний шар для виявлення ненадійних даних сенсорів в автономних системах. Інша - перспективний перехоплювач повітряних цілей.
Обидві технології були справді цікавими. І в обох комерційна історія вже випередила наявні докази.
Команди загалом розуміли, що може їхня технологія. Але ще не знали, де вона створює найбільшу цінність, кому реально потрібна, що саме треба довести перед розмовою про закупівлю і чи справді Україна має бути першим ринком.
Найпростішим варіантом було перекласти презентації, додати український прапор і почати писати військовим частинам. Це було б швидко. І безвідповідально.
Інтерес ще не означає валідацію
В оборонному секторі є власна ієрархія доказів. Позитивна розмова - не лист про наміри. Демонстрація - не польовий тест. Польовий тест - не операційне застосування. Навіть успішне застосування не створює автоматично закупівельного маршруту.
Ми розібрали припущення обох компаній по одному. Що вже продемонстровано? Що існує лише в симуляціях? Що залежить від інтеграції з іншою системою? Що має побачити користувач, перш ніж довірити продукту завдання? Яких доказів чекатиме професійний інвестор?
Це не завжди було комфортно. Але було необхідно.
Знайти реальний сценарій застосування
Для продукту із захисту цілісності сенсорних даних ми звузили надто широку пропозицію до платформ, де хибні, але правдоподібні дані можуть завдати найбільшої операційної та фінансової шкоди.
Пріоритет отримали дорогі багаторазові системи, сильно залежні від камер, оптоелектроніки або радару. Це звучало значно переконливіше, ніж універсальна відповідь на кожну проблему автономності, AI чи РЕБ.
Для перехоплювача завдання було іншим. Треба було довести не просто здатність літати, а роботу всього комплексу: виявлення, супровід, ураження та успішне перехоплення релевантної цілі в реальних умовах. Вартість застосування, інтеграція, потреба в операторах, надійність і масштабованість виробництва були не менш важливими за льотні характеристики.
Докази у правильній послідовності
Для кожного продукту ми побудували шлях валідації: що тестувати, у якій послідовності, з ким і за якими вимірюваними критеріями.
Він охоплював контрольовані демонстрації, технічну інтеграцію, випробування з майбутніми користувачами, операційний зворотний зв'язок і докази, необхідні для реального рішення про закупівлю. Ми також визначили виробників, інтеграторів, військових і цивільних користувачів, органи влади та галузевих партнерів для кожного етапу.
Паралельно наші юридичні й оборонні фахівці перевірили менш видовищні, але неминучі питання: експортний контроль, ліцензії, сертифікацію, кодифікацію, роботу з чутливою інформацією та юридичну конструкцію співпраці в Україні.
Вражаюча демонстрація мало чого варта, якщо обладнання не може законно перетнути кордон, інтегруватися з цільовою платформою або потрапити до системи закупівель.
Маршрут до ринку, а не список контактів
Результатом став не загальний звіт і не таблиця із сотнями теоретично релевантних організацій.
Кожна компанія отримала пріоритетний маршрут до валідації та ринку: найпереконливіші перші застосування, відсутні докази, правильні категорії партнерів і користувачів, порядок звернень та етапи, які треба пройти до сильніших заяв клієнтам чи інвесторам.
Для однієї компанії це перетворилося на стратегію східної експансії через виробників та інтеграторів, які працюють для України. Для іншої - на кампанію розвитку бізнесу навколо конкретних технічних контрольних етапів, а не передчасних обіцянок швидкої військової закупівлі.
Ми також змінили мову комерційних та інвестиційних матеріалів. Не для того, щоб компанії звучали ефектніше. Щоб вони звучали надійніше.
Результат
Обом командам насамперед потрібно було звузити сценарії застосування й визначити послідовність випробувань.
Наприкінці обидві краще розуміли, де їхня технологія може реально конкурувати, що ще необхідно довести та як перетворювати технічний прогрес на інформацію, якій довірятимуть користувачі, партнери й інвестори.
Ми також виявили припущення, які не слід повторювати, сегменти, на які ще рано витрачати ресурси, і заяви, що мають почекати на фактичні результати випробувань.
В оборонно-технологічному секторі знання того, чого ти ще не можеш чесно пообіцяти, інколи так само цінне, як знання того, що вже можеш продати.
Від непомітного заводу до міжнародного фоторепортажу
Заводський полігон, місце не розголошується
Справжньою метою була не публікація
До нас звернувся приватний польський оборонний виробник, якому раніше не вдавалося потрапити до серйозних міжнародних медіа.
На перший погляд це було звичайне завдання з media relations: знайти правильного журналіста, організувати інтерв'ю й отримати публікацію. Але сама стаття не вирішувала справжньої проблеми компанії.
Виробник готувався вийти у стратегічно важливий сегмент боєприпасів і вже мав контракти з іноземними партнерами. Водночас він не міг налагодити реальну співпрацю з міністерством оборони власної країни. Це ставило під сумнів увесь план: якщо компанія справді мала стати важливим національним постачальником, партнери цілком могли запитати, чому польська армія не виявляє інтересу.
Тому мета була точнішою: вписати компанію в серйозну міжнародну дискусію про європейське оборонне виробництво й зробити так, щоб після незалежного журналістського матеріалу польським посадовцям було складніше й далі її ігнорувати.
Знайти історію, більшу за саму компанію
На той момент дефіцит артилерійських боєприпасів 155 мм став однією з головних безпекових тем Європи. Росія виробляла снаряди темпами, з якими європейські заводи не могли зрівнятися. Запаси були тривожно малими, уряди оголошували рекордні бюджети, а ЄС вимагав швидко нарощувати виробництво.
Польща була особливо показовим прикладом: витрачала на оборону більшу частку ВВП, ніж інші члени НАТО, але все одно залежала від імпорту та державної групи, яка не могла закрити всі потреби.
Ми не пітчили компанію, яка просто хотіла розголосу й скаржилася, що уряд не відповідає на дзвінки. Ми показали ширшу суперечність: як прифронтова держава НАТО може говорити про переозброєння та дефіцит боєприпасів, але водночас ускладнювати приватному національному виробнику створення нових потужностей?
Компанія стала прикладом, а не всією історією. Приватна скарга перетворилася на питання оборонної політики, промислової спроможності та безпеки Європи.
Правильний журналіст
Замість масової розсилки пресрелізу ми обрали кореспондента одного з найвпливовіших фінансових видань світу. Його тематика й попередні матеріали чітко показували, що це правильна людина.
Ми використали свою європейську мережу контактів у медіа, вийшли на нього напряму й підготували коротку пропозицію, засновану на фактах. Перша реакція була зацікавленою, але обережною - і це було справедливо. Оборонні компанії постійно роблять амбітні заяви, особливо коли шукають контракти, капітал або увагу держави.
Ми надали ширший контекст: дефіцит боєприпасів у Європі, структуру польської оборонної промисловості, закордонні угоди компанії, інвестиційні плани та бар'єри для приватних постачальників. А ще запропонували те, чого не дасть відеодзвінок чи відполірована презентація: повний доступ до заводу, керівництва й реальної виробничої картини.
Підготовка до перевірки, а не лише до інтерв'ю
Перед візитом ми разом із компанією вибудували архітектуру повідомлень: що можна стверджувати як факт, що залишається амбіцією, які заяви потребують документів і де слід чекати незручних запитань.
Ми не вчили керівництво завчених фраз. Стратегічна теза мала витримати чесну журналістську перевірку.
Найсильніша лінія була водночас найризикованішою. Треба було показати, чому система оборонних закупівель не використовує приватні потужності, не перетворивши компанію на ображеного підрядника, який просить пресу вирішити комерційний спір. Тон мав залишатися критичним, фактичним і важливим для суспільного інтересу.
Завод як доказ
Оборонне виробництво, місце не розголошується
Ми організували цілоденний візит кореспондента й фотожурналіста. Почали зі структурованої зустрічі з керівництвом: історія компанії, поточна діяльність, виробничі плани та досвід взаємодії з польським оборонним сектором.
Потім провели журналістів заводом, відкривши їм доступ до менеджменту, працівників, цехів і менш відполірованих місць, які показували і потенціал, і масштаб потрібних інвестицій. Ми керували логістикою, перекладали більшість розмов англійською та дали фотографу час створити справжню візуальну історію, а не ще одну серію рукостискань під корпоративним логотипом.
Після візиту відповідали на додаткові запитання, уточнювали факти й допомагали перевіряти технічні та комерційні деталі. Журналіст зберіг повну незалежність і звернувся по коментарі до уряду та зовнішніх експертів.
Саме ця незалежність була частиною цінності. Компанії не була потрібна реклама. Їй була потрібна достовірна перевірка.
Результат
Візит перетворився на великий міжнародний матеріал про проблеми Польщі з відновленням оборонно-промислових спроможностей. Виробник став центральним прикладом ширшої історії про дефіцит боєприпасів, роль приватних компаній, домінування державного сектору та залежність від імпорту.
Статтю доповнив великий авторський фоторепортаж із заводу. Для компанії, яка раніше не отримувала такої уваги іноземних медіа, це був відчутний прорив.
Що важливіше, матеріал передав стратегічну тезу без враження замовної кампанії: Польща не може переконливо обіцяти швидке переозброєння, одночасно ігноруючи національних виробників, здатних у цьому допомогти.
Ми не могли змусити міністерство співпрацювати й ніколи не обіцяли б, що одна стаття принесе контракт. Але ми змінили контекст, у якому оцінювали компанію. Її проблема перестала бути приватною скаргою за зачиненими дверима й стала частиною міжнародної дискусії про оборонну готовність, промислову політику та надійність Польщі як прифронтової держави НАТО.
Саме це від початку було справжньою метою.
Який же візит на оборонний завод без фото на пам'ять із танком
Що ми перевірили перед інвестицією
Незалежна технічна та комерційна валідація
Інвестиційне питання
Американський інвестор попросив нас оцінити європейську оборонно-технологічну компанію, яка розробляла автономну систему протидії безпілотникам. Команда мала досвід, переконливу історію та, здавалося, цінний доступ до України.
Водночас компанія робила заяви, які було складно оцінити за презентацією чи документацією: тривале використання українським військовим підрозділом, операційні знання з фронту, сильна технологічна перевага й величезний ринок.
Питання було не в тому, чи цікава технологія. Вона була цікавою. Треба було зрозуміти, яка частина інвестиційної тези вже доведена, яка залишається розумною гіпотезою, а яка є просто добре розказаною історією.
Хороша історія - ще не доказ
Кожну важливу заяву ми віднесли до однієї з чотирьох категорій: незалежно підтверджена, підкріплена матеріалами компанії, правдоподібна, але неперевірена, або суперечлива чи неповна.
В оборонно-технологічному секторі фізична присутність продукту в Україні не означає операційного застосування. Тест підрозділом - не прийняття на озброєння. Успішне перехоплення може довести, що система спрацювала один раз, але не підтверджує повторюваності, надійності чи прийнятної вартості ефекту. Безоплатно передане обладнання - не комерційне замовлення.
Ми перевірили інвестиційну презентацію, технічну документацію, історію випробувань, комерційні припущення й формулювання для інвесторів. Шукали відсутні ланки між прототипом, інтегрованою системою, операційним результатом і закупівлею.
Перевірка української реальності
Компанія посилалася на українського військового користувача, тому самого підтвердження контакту було недостатньо. Ми підготували запитання, на які інвестору справді потрібні відповіді: яка версія системи потрапила до підрозділу, як часто й у яких умовах її використовували, які результати та відмови зафіксували, що користувач хоче змінити й чи готовий він платити за наступні системи.
Ми також перевірили маршрут до української оборонної екосистеми. Компанія вважала, що до контакту з Brave1 мусить дочекатися кодифікації та створити українську дочірню компанію. Ми з'ясували, де це справді було необхідно, де змішали різні процедури, а де програми для іноземних виробників дозволяли почати випробування раніше.
Фраза «планка постійно рухається» може чесно описувати поле бою, яке дуже швидко змінюється. Але вона може й приховувати відсутність плану валідації. Ми хотіли знати, яка саме планка змінилася, хто її змінив і який вимірюваний результат сьогодні задовольнить користувача.
Конкуренція, економіка і повна система
Ми нанесли на карту прямих та суміжних конкурентів в Україні й світі. Порівнювати треба було не лише з іншим повітряним перехоплювачем. Альтернативами були РЕБ, ствольні системи, наземні перехоплювачі, дешевші дрони-перехоплювачі, а інколи й свідоме рішення прийняти частину втрат, якщо захист коштує надто дорого.
Тому ми дивилися далі за заявлених характеристик: виявлення й супровід цілі, інтеграція C2, навантаження на операторів, готовність до старту, погода, стійкість до РЕБ, обслуговування, виробничі потужності та вартість успішного застосування.
Технічно вражаючий літальний апарат - ще не готова до розгортання система протидії безпілотникам. Інвестиційним продуктом є весь повний цикл виявлення, супроводу та ураження, повторювані дані та реалістичний виробничий план.
Оцінити команду, а не лише обладнання
Інвестиція в молоду оборонно-технологічну компанію - це також ставка на здатність команди закрити прогалини, знайдені під час комплексної перевірки. Ми оцінювали, чи засновники чітко відділяють факти від амбіцій, розуміють українські закупівельні реалії та відповідають на складний зворотний зв'язок кращими запитаннями, а не захистом власної історії.
Перевіряли й те, чи перетворюється доступ до фронту на структуроване навчання: протоколи тестів, контроль версій, аналіз відмов, зворотний зв'язок користувачів, пріоритети інженерних змін і докази того, що наступне випробування відповідає на слабкі місця попереднього.
Результат
Ми не дали інвестору спрощеного зеленого чи червоного світла. Натомість дали щось корисніше: структуровану картину того, що є реальним, що залишається невизначеним і чого слід вимагати, перш ніж вважати найсильніші заяви доведеними.
Ми підготували карту конкурентів, оцінку доказів для кожної суттєвої заяви, аналіз українського ринку та закупівель, запитання до керівництва й військових користувачів, а також план контрольних етапів для операційної валідації, кодифікації, вартості, інтеграції та виробничої готовності.
Компанія й надалі мала потенційно цінну технологію та достовірний доступ до користувачів. Але інвестиційна теза залежала від того, чи зможе вона перетворити цей доступ на вимірювані докази: повторювані результати, незалежний зворотний зв'язок, визначений шлях до закупівель і чесне розуміння альтернатив, які вже конкурують за той самий бюджет.
У цьому й полягає якісна комплексна перевірка. Не зробити амбітну компанію менш привабливою і не дати інвестору більше комфорту, ніж дозволяють факти. А точно визначити, що має стати правдою, щоб можливість справді заслуговувала на вкладену в неї довіру.
#EUCanBeFireSafe: європейська кампанія після трагедії в Grenfell Tower
Європейський парламент, Брюссель
Виклик
14 червня 2017 року пожежа охопила Grenfell Tower у Лондоні та забрала життя 72 людей. Вона також виявила проблеми, про які фахівці з пожежної безпеки попереджали роками: горючі фасадні системи, випробування, які не показували поведінку цілого фасаду в умовах справжньої пожежі, та недостатню увагу до токсичного диму.
Fire Safe Europe хотіла, щоб ці проблеми залишалися в політичному порядку денному й після того, як медіа переключаться на інші теми. Асоціація звернулася до брюссельської команди, у складі якої працював наш засновник, щоб домогтися реакції Європейського Союзу.
Завдання не було простим. За безпеку будівель переважно відповідали держави-члени, а частина будівельної галузі мала значно більші бюджети на лобіювання, ніж організації, які вимагали суворіших правил.
Нам потрібно було визначити рішення, які ЄС справді міг запровадити, зібрати підтримку кількох політичних груп і пояснити технічну проблему так, щоб люди зрозуміли її без читання спеціалізованого звіту.
Разом із Fire Safe Europe та фахівцями з пожежної безпеки ми побудували кампанію навколо трьох практичних вимог:
повномасштабних випробувань, які показують поведінку цілих фасадних систем під час справжньої пожежі;
випробувань токсичного диму, який утворюють будівельні матеріали, та зрозумілої інформації про нього;
скоординованої європейської стратегії пожежної безпеки будівель.
Перш ніж кампанія вийшла на площу перед Парламентом, ми виконали менш помітну роботу. Організували десятки особистих зустрічей, знайшли депутатів Європарламенту з різних політичних груп, готових підтримати вимоги, і визначили, яка частина Європейської комісії може продовжити цю роботу.
Ми також організували неформальну зустріч у Парламенті, де пожежники й технічні експерти могли напряму говорити з політиками. Дані мали значення, але розповідь пожежника про роботу всередині задимленої багатоповерхівки не дозволяла звести проблему до абстрактної розмови про правила.
Пожежники перед Парламентом
6 вересня 2017 року перед Європейським парламентом у Брюсселі зібралися пожежники з кількох європейських країн. Ми співпрацювали з пожежними організаціями, щоб їхні представники приїхали до Брюсселя у формі, а біля Station Europe стояла пожежна машина.
Символом кампанії стали великі жовті картонні вогнегасники з хештегом #EUCanBeFireSafe. Ми свідомо зробили їх простими. На фотографіях і в соцмережах повідомлення мало бути зрозумілим ще до того, як людина прочитає допис.
Пожежники говорили з депутатами Європарламенту, посадовцями та журналістами про токсичний дим, швидке поширення вогню фасадами, професійні онкологічні захворювання та обмеження тодішніх методів випробування. Політики фотографувалися із символами кампанії, але захід не зводився до фотографій. Пожежники отримали прямий доступ до людей, які працювали над проблемою, а журналісти могли на місці поговорити з фахівцями, яким довіряють.
Паралельно ми просували кампанію онлайн, працювали з медіа та спрямовували прихильників до публічної петиції із закликом до ЄС діяти.
Останній етап
Петицію підписали понад 1000 людей.
12 вересня біля Європейського парламенту у Страсбурзі кампанія провела вечірню акцію зі свічками в пам'ять про жертв пожеж у будівлях. Наступного дня Парламент уперше провів окремі пленарні дебати про пожежну безпеку будівель.
Виступили 29 депутатів Європарламенту. Представники різних політичних груп закликали Європейську комісію поліпшити випробування фасадів, розв'язати проблему токсичності диму та скоординувати роботу, яка раніше залишалася розпорошеною між національними органами влади.
Єврокомісарка Ельжбета Беньковська відповіла оголошенням про створення Fire Information Exchange Platform. Платформа мала практичне завдання: об'єднати національні органи влади, пожежників, експертів і представників галузі для обміну доказами та визначення заходів, здатних поліпшити пожежну безпеку в Європі.
Перше засідання платформи відбулося 16 жовтня 2017 року. У ньому взяли участь представники 25 держав-членів ЄС і 25 європейських галузевих та громадських організацій.
Що змінилося
ЄС не ухвалив нового будівельного кодексу за одну ніч. Спочатку з'явилися конкретні рамки для подальшої роботи: Комісія запустила платформу, Парламент провів окремі дебати, а публічні зобов'язання інституцій відтоді можна було контролювати.
Кампанія також дала пожежникам прямий голос у Брюсселі та Страсбурзі. Медіа більше не цитували їх лише після катастрофи. Вони самі говорили з політиками про запобігання пожежам, випробування та ризики своєї роботи.
Наприкінці 2017 року кампанія #EUCanBeFireSafe отримала дві нагороди European Public Affairs Awards: за лобіювання в Європейському парламенті та за найкращу кампанію громадської організації.
Чого ми навчилися
Суспільна увага відкриває коротке вікно. Вона не замінює плану зміни правил.
Кампанія спрацювала, бо поєднала три речі: конкретні заходи, які міг запровадити ЄС, послідовну політичну роботу всередині інституцій і публічні дії, що зробили технічну проблему зрозумілою для ширшої аудиторії.
Пожежна машина та жовті картонні вогнегасники дали сильні фотографії. Їхня справжня цінність спиралася на попередню роботу: зустрічі, політичну підтримку, готовність пожежників розповісти про свій досвід і чіткі вимоги, на які могли відповісти посадовці.
Найважливіше, що кампанія поставилася до трагедії Grenfell із належною серйозністю. Жертви не були декорацією кампанії. Їхня загибель стала причиною, через яку інституції не могли відкласти проблему на потім.
Цей кейс описує роботу, яку засновник MSSG виконав у 2017 році в складі брюссельської команди зі зв'язків з органами влади, залученої Fire Safe Europe, ще до заснування MSSG.
Buldog Team: як олдскульний варшавський клуб залучає нових учасників
Завдання
Buldog Team — невеликий клуб єдиноборств у варшавському районі Бемово. Його очолює тренер Яцек Гавор, якому вже за сімдесят. Клуб мав досвідченого наставника, відданих постійних учасників і багаторічну спортивну історію. Проте на тренування приходило дедалі менше людей.
Було помітно, що клуб давно потребував оновлення. Сайт виглядав так, ніби майже не змінився з початку 2000-х. Сторінок у Facebook та Instagram не було, а просуванням майже ніхто не займався. Люди, яким могло б сподобатися тут тренуватися, мали мало шансів узагалі дізнатися про клуб.
Ми взялися за цю роботу на умовах pro bono. Почали з того, як клуб представляє себе, а потім зайнялися залученням нових учасників, збором коштів і поточною комунікацією.
Що ми зробили
Почали з нового візуального оформлення. Оновили логотип і розмістили його на клубному одязі. Прибуток від продажу одягу оплатив нову вивіску та банери. Так клуб зміг профінансувати помітні зміни завдяки власній спільноті.
Наступне питання: як розповідати про це місце? Спроба представити Buldog Team як глянцеву фітнес-мережу була б непереконливою. Його привабливість полягала в особистому підході: олдскульна зала, тренер із десятиліттями досвіду та клуб, де люди знають одне одного.
Саме на цьому характері ми побудували розповідь про клуб. Скромне приміщення й досвідчений тренер стали частиною чесного пояснення того, чого тут можна очікувати. Для людини, втомленої від залів, де всі незнайомі, це був привід прийти й спробувати.
Ми створили сторінки у Facebook та Instagram і новий сайт у жовто-чорних кольорах клубу. Відео з тренувань показували справжню залу та людей. Зрозуміла інформація про заняття, розклад, тренера й перший візит допомагала наважитися прийти. На сайті також розповіли про заняття для людей віком від 50 років.
Потім почали шукати нових учасників. Просували клуб у відповідних групах Facebook, звертаючись до людей, які реально могли приїхати на тренування. Окремо провели кампанію із закликом передати клубу 1,5% податку на доходи фізичних осіб у Польщі. Для неї підготували сторінку з поясненням, як це зробити.
Для регулярної роботи в соцмережах ми розробили серії дописів про MMA, бокс, боротьбу, кікбоксинг і BJJ, а також про фізичну активність після п’ятдесяти та історію клубу. Кожен матеріал дає читачеві щось корисне: пояснює, як судді оцінюють раунд, чим відрізняються правила змагань, або знайомить зі спортивним досягненням, про яке варто знати.
Ми вивчаємо тему, перевіряємо джерела й готуємо окремі версії для Facebook та Instagram із відповідною графікою в стилі клубу. Плануємо публікації на тиждень наперед і частково автоматизуємо їхній вихід. Тон залишається невимушеним і впізнаваним для клубу, зокрема завдяки регулярному побажанню «Сили Тренера Яцека» наприкінці дописів.
Новий сайт, www.buldogteam.pl
Тренер на екранах у спортзалах
Ми також домовилися про контентне партнерство з MoveTV, яке поширює відеоматеріали через мережу з 1812 екранів у 353 фітнес-клубах і тренажерних залах.
Угода надає Buldog Team безкоштовний ефірний час для постійної серії коротких навчальних відео. Першу добірку з 20 випусків створила MSSG. У зйомках взяли участь тренер і вихованці клубу, а самі відео охоплюють чотири види бойових мистецтв.
Кожне відео — це кілька хвилин практичних порад. На клубному банері на задньому плані видно назву клубу, адресу сайту та сторінки в соціальних мережах. Це дає тренеру змогу ділитися своїм досвідом зі значно ширшою аудиторією, а новим людям — дізнаватися про Buldog Team без витрат клубу на купівлю ефірного часу.
Трансляція випусків розпочалася в жовтні 2026 року: щогодини показують одне відео. Угоду укладено на невизначений строк, і відео транслюватимуть доти, доки клуб створюватиме нові випуски.
Навчальне відео Buldog Team на екрані клубу Zdrofit Varso Tower у Варшаві
Результат
Зацікавленість клубом і кількість нових записів тепер зростають, на зміну попередньому спаду.
Продаж одягу профінансував нову вивіску та банери. Клуб має єдине візуальне оформлення, новий сайт, активні сторінки в соцмережах і план публікацій на основі перевірених матеріалів. Домовленість із MoveTV уже є, а зйомки навчальних відео тривають.
Ми й далі підтримуємо клуб. Попереду нові тренування, які варто зняти, нові історії та знайомство із сусідами, які досі не знають, що це місце існує. Дати їм привід зайти залишається метою нашої роботи.
Тренер Яцек
Як редакція, заснована 1988 року, знайшла нових читачів онлайн
Gazeta, Торонто. Результати кампанії у 2025 році
Виклик
Gazeta є незалежною польськомовною редакцією, заснованою в Торонто 1988 року. Вона мала відданих читачів, великий архів і багато матеріалів для публікації. Натомість значно слабше охоплювала читачів онлайн.
Коли в липні 2025 року ми перевірили початкову ситуацію, Gazeta мала 20 підписників у X і не була представлена в Instagram чи LinkedIn. Більшість переходів із соцмереж забезпечував Facebook. Водночас Meta блокує новинний контент у Канаді, тому стратегія, побудована переважно на поширенні посилань, не могла охопити частину аудиторії на основному ринку.
Наше завдання охоплювало всю систему комунікації. Потрібно було визначити аудиторії, підібрати формати для кожного каналу, організувати роботу невеликої редакції між європейським і північноамериканським часовими поясами, а потім супроводжувати її протягом року.
Спочатку дані за п'ять років
Ми проаналізували контент і показники каналів Gazeta з 2020 до 2025 року, а потім порівняли їх з іншими польськомовними та діаспорними медіа. Аналіз показав, які теми вже виходили за межі кола постійних читачів, які формати перестали працювати й де редакція не мала дієвого шляху до потенційної аудиторії.
Після цього кожен канал отримав конкретну роль. Facebook залишився місцем для наявної спільноти. X використовувався для новин, коментарів і посилань. Instagram представляв редакцію через короткі відео та візуальні матеріали. LinkedIn мав охоплювати професійні кола, показувати авторів та інституційну роботу. YouTube Live став постійним майданчиком для довших розмов.
Ми запровадили два щоденні вікна публікації для Європи й Північної Америки, регулярні редакційні формати та спільний робочий процес для редакції, дизайнера й рекламної підтримки. Посилання отримали UTM-мітки, а результати потрапляли до єдиної системи звітності. Команда могла побачити, яка тема, формат і спосіб поширення дали відгук.
Наш дизайнер також повністю оновив оформлення соцмереж. Він створив узгоджений набір шаблонів для новин, інтерв'ю, прямих ефірів і постійних рубрик з урахуванням особливостей кожної платформи. Окремі проєкти, зокрема Polonia Info Bank, отримали власні логотипи та візуальні системи. Невелика редакція могла швидше готувати впізнавані матеріали, не роблячи всі формати однаковими.
Нове оформлення охопило новини, відео, постійні рубрики та проєкти на кшталт Polonia Info Bank
Ми запустили Instagram і LinkedIn, збільшили регулярність публікацій у X та змінили набір форматів у Facebook. Протягом кампанії коригували календар за фактичними результатами, а не трималися першої версії плану.
Органічні результати каналів з липня до грудня 2025 року
Чітке завдання для платного просування
Органічні публікації показали, які матеріали й формати привертають увагу. Після цього платне просування розширювало їхнє охоплення. Воно не мало компенсувати порожній канал. Ми підготували план просування та координували його виконання із зовнішньою рекламною командою. Робота охопила Google Search і Display, а також підтримку окремих відеокампаній і розсилки.
Звіт виконавця за період із серпня до грудня зафіксував 428 508 показів, 15 866 переходів і загальні витрати 2337,98 канадського долара. Середня ціна переходу становила 0,15 канадського долара. Пошукова кампанія дала 1378 переходів із 18 250 показів, а медійна мережа 14 488 переходів із 410 258 показів.
Результати платної кампанії зі звіту зовнішнього виконавця
Що змінилося
З липня до грудня акаунт Gazeta у X зріс із 20 до 251 підписника. Кількість публікацій збільшилася з менш ніж однієї до 7,4 на тиждень, а середня кількість переглядів допису з 46 до 121,2.
Новий акаунт в Instagram набрав 499 підписників. Дев'ять Reels отримали 31 418 переглядів. Кількість підписників у Facebook майже не змінилася і зросла на 0,76%, зате щоденна кількість взаємодій збільшилася на 272%. Це уточнення було важливішим за великий відсоток без початкового значення.
Один із нових редакційних форматів в Instagram
Аудиторія YouTube Live зросла на 355,3%, з 1630 переглядів трьох відео до 7421 перегляду десяти. Аудиторія Facebook Reels зросла на 321,8%. Наприкінці періоду LinkedIn мав 48 підписників. Канал залишався невеликим, але Gazeta вже мала робочу присутність там, де раніше її не було.
За період із серпня до грудня Google Analytics зафіксував 292 тисячі активних користувачів, на 638,9% більше, ніж у ті самі місяці попереднього року. Органічні зміни, платне поширення й частіші публікації відбувалися одночасно, тому ми показуємо спільний результат і не приписуємо весь приріст одному інструменту.
У вихідному звіті був і показник, над яким потрібно було працювати далі
Корисна погана новина
Охоплення зросло значно швидше, ніж глибина взаємодії. Середній час взаємодії впав до 24 секунд, тобто на 65,6% за рік. Кількість взаємодій у Facebook різко зросла, але база підписників майже не змінилася. Зростання з дуже низького початкового рівня також зробило деякі відсотки помітнішими за абсолютні числа.
Ми залишили ці дані в аналізі. Вони точно показали наступні завдання: поліпшити цільові сторінки, спростити перехід із допису до іншої статті, краще переводити читачів у підписники розсилки й системно використовувати фрагменти інтерв'ю та ефірів.
Що залишилося після кампанії
Наприкінці 2025 року Gazeta мала два нові канали, перевірені формати короткого відео та прямих ефірів, сталий календар публікацій і єдину систему оцінювання редакційних матеріалів та платного поширення. Редакція також краще розуміла, яких читачів вона може охопити в Канаді, Польщі та інших осередках польської діаспори.
Кампанія дала великі прирости, кілька скромніших результатів і одне чітке попередження щодо залучення. Повна картина була кориснішою за набір лише успішних показників. Команда отримала практичну основу для рішень про те, що публікувати, де поширювати матеріали й що виправляти далі.
Дані поєднують наш аналіз каналів із липня до грудня 2025 року зі звітом зовнішнього рекламного виконавця за період із серпня до грудня. Порівняння показників сайту стосується тих самих місяців попереднього року.